Текстильна промисловість перебуває під дедалі більшою увагою через її вплив на довкілля, і багато споживачів та галузевих експертів виступають за більш стійкі практики. Однією з найгостріших проблем індустрії є проблема текстильних відходів, яких щороку утворюється близько 92 мільйонів тонн. Ці відходи здебільшого є результатом перевиробництва дешевого, низькоякісного одягу, який не розрахований на тривалий термін експлуатації.

У відповідь на це промисловість починає переходити на більш стійкі матеріали, такі як штучні целюлозні волокна, які отримують з природних джерел, таких як деревна целюлоза. Ці волокна мають низку переваг, включаючи менший вплив на навколишнє середовище та більшу здатність до біологічного розкладання. Крім того, вони є відновлюваними і можуть вироблятися в системі замкненого циклу, що зменшує кількість відходів і забруднення.

Незважаючи на потенційні переваги цих волокон, наразі вони становлять відносно невелику частку від загального обсягу виробництва волокон. Однак очікується, що це зміниться в найближчі роки, оскільки прогнозується, що виробництво подвоїться до 10 мільйонів тонн до 2035 року. Це зростання буде зумовлене поєднанням споживчого попиту, збільшенням інвестицій у дослідження і розробки та вдосконаленням виробничих процесів.

Хоча використання більш стійких матеріалів є важливим кроком на шляху до більш циркулярного та відповідального впливу текстильної промисловості, цього недостатньо для вирішення проблеми відходів. Щоб дійсно змінити ситуацію на краще, індустрія повинна також запровадити практики циркулярного дизайну, які надають пріоритет переробці та повторному використанню. Прийнявши ці стратегії, промисловість може допомогти створити більш стійке та життєздатне майбутнє для текстилю.